10 Апр 21:56
Известно, кто в Украине самый высокооплачиваемый актер
Критики отмечают, что звезда фильма "Поводырь" Станислав Боклан пришел на смену Богдану Ступке.
Ольга Фреймут опубликовала отрывок своей новой книги
08 Нбр 20:44
Ольга Фреймут — телеведущая, журналист, а с недавних пор еще и писатель начала работу над второй книгой. Судя по всему, это будут иронические рассказы с сексуальным подтекстом.
Спешим поделиться радостью: Ольга Фреймут пишет новую книгу. Судя по всему, книга будет отличаться от первой. Это уже не исповедь о личной жизни звезды, а больше реальные рассказы из жизни людей, описанные с большой долей иронии, передает КиевПравда.
Отрывок своей новой книги неожиданно для всех Ольга Фреймут опубликовала на своей страничке в соцсети, подписав «Оля Фреймут. Sexy Red». Чем полностью развеяла все сомнения относительно происхождения текста. Ниже публикуем отрывок без изменений:
| “ | Петро святкував народження п’ятої дочки. Червононосі колеги по цеху обтерли об спецовки мозолисті руки, всілися коло закуски та самогону. Заради такої події, що вже стала щорічною, вони вламали пів робочого дня і буханку хліба. В коморі, де буханкували, розточувався дух товариства, пахло дрогобицькою ковбасою, квашеною капустою, немитими тілами, відрижкою вуйків. Якби завести на цю забаву якогось гурмана та зав’язати йому очі, той міг би подумати, що тхне сиром сорту «Смердючий єпископ» або забороненим для перевезення в громадському транспорті у Франції «епуасом». Та не треба бути Агатою Крісті, щоб розгадати формулу трунку: пахкі міазми йшли від шкарпеток усіх десятьох слюсарів. Святкування народження Петрової дочки хлопи перетворили у заколот проти його жінки Люби. Вона ж попри виснажений і перетягнутий пеленкою стан таки нарехтувала чоловікові та його колєгам щедрий стіл. – Коли вже за футболіста вип’ємо, Пєтька? – зі стурбованим обличчям британського парламентаря поставив питання руба колєга Ігорко. – Коли вже тота твоя вродить щось гідне? – підтримав друзяку засмальцьований Семен. У нього було троє синів. Тому серед присутніх користувався повагою, як гривня перед інфляцією. – Та я відки знаю? – виправдовувався Петро і закушував розпуку солоним вогірком. – Але цю вже назву Іванкою, майже як Іван, скажи? – і в надії на підтримку лупнув сусіда Васю по плечі. Той навів різкість, прижмурив помутніле від самогону око, ніби хотів щось сказати, але тільки гикнув. Завод з виробництва маршруток, на якому трудився Петро, забрала під ковдру темного неба спокусниця-ніч. Вуйки розійшлися. А Петро так і залишився сидіти над притрушеним недопалками та шкірками від ковбаси столом. Треба було йти додому – ген через городи людські, попри міську раду та другий пам’ятник Кобзаря (їх у містечку було чомусь три, так, про всяк випадок). Підвівся, захитався, мов воскреслий після другого півня вурдалака, й пішов. Але ноги завели його до підсобки на першому поверсі. Там якраз зачиняла кабінет комірниця Галя – давня симпатія Петра. Її руде волосся, зчеплене гранадлями у дульку, не раз марилось Петру в неспокійних через дитячі плачі снах. |
Отметим, что у Ольги очень интересный стиль, который не спутаешь. Читать не всегда легко, ты как-будто спотыкаешься о некоторые речевые обороты и фразы, но чтение однозначно захватывает, ждешь, что будет в финале.
Отрывок книги Ольга проиллюстрировала своим фото, где она решительной походкой идет вперед. Браво, Ольга. С нетерпением ждем выхода книги.
